Центр екологічних проблем атомної енергетики  (ЦЕПАЕ)

(Керівник -  канд. фіз.-мат. наук В. В. Тришин)

Основні напрями наукової діяльності:

      1. радіоекологічні:

  ·        Дослідження особливостей міграції  природних і техногенних радіонуклідів у компонентах наземних та водних екосистем різних грунтово-кліматичних зон України.

·        Вивчення впливу аварії на ЧАЕС на наземні та водні екосистеми України.

·        Ррозробка радіоаналітичних методів (радіохімічні, альфа-, гамма- спектрометричні, нейтронно-активаційні) визначення вмісту радіонуклідів і важких металів у зразках довкілля та визначення характеристик ядерних матеріалів.

·        Математичне моделювання радіаційного стану системи  “АЕС – довкілля”.

·        Створення карт радіаційного забруднення територій, які постраждали від аварії на ЧАЕС або знаходяться в зоні впливу діючих АЕС України.

·        Прогнозування дозових навантажень на населення, яке проживає в зонах впливу  підприємств атомної енергетики.

·        Еколого-експертні роботи з  питань охорони довкілля і захисту населення на різних стадіях проектування та експлуатації підприємств ядерного паливного циклу.

·        Проведення регламентного  радіоекологічного моніторингу впливу на компоненти довкілля дослідницького ядерного реактора ВВР-М і тритієвих лабораторій, розташованих на території ІЯД.

2. радіобіологічні:

·      Вивчення  ефектів і закономірностей впливу довготривалого низькопотужного опромінення на генетичний матеріал  на рівні хромосом і генів, мембранних структур соматичних  клітин людини.

·      Цитогенетичний моніторинг персоналу об`єкта “Укриття” та самопоселенців зони  відчуження ЧАЕС.

      Найбільш вагомі наукові результати:

  ·        Створені методології оцінки ефективності й достатньості систем радіаційного моніторингу в зоні спостереження АЕС  на основі детерміністичного і статистичного підходів.

·        Створені  карти  забруднення ¹³⁷Cs, ⁹⁰Sr, ^238-240Pu, ²⁴¹Am  Житомирської, Київської, Рівненської, Чернігівської та Черкаської областей  на основі геостатичного аналізу наявних  даних радіоекологічного моніторингу (1986 - 2001 рр.) і результатів додаткового обстеження  2001 р.

·        Розроблені   власні методики для аналізу вмісту ⁹⁰Sr, ^238,239-240Pu, ²⁴¹Am, та гамма-випромінюючих радіонуклідів з одного зразка.

·        Вибрані види грибів у якості індикаторів радіоактивного забруднення на основі довгострокового моніторингу радіоцезію чорнобильського походження в лісових екосистемах, у зоні відчуження  ЧАЕС та “південного сліду”; прогнозна оцінка поведінки радіоцезію в лісових екосистемах за співвідношенням вмісту його у грибах  із різною глибиною заляганння   міцелію.

·        Визначені рівні накопичення  радіонуклідів рибами  в залежності  від вмісту ізотопів у  воді, режиму харчування та виду органів і тканин риб за результатами  моніторингу водойми-охолоджувача ЧАЕС (з 1986 р.).

·        Розроблені методи експертних оцінок характеристик ядерних матеріалів та джерел іонізаційного випромінювання, які   вилучаються  із незаконного обігу.

·        Виявлено  (методом класичного аналізу), що  через 15 років після аварії на ЧАЕС у самопоселенців зони відчуження  стабілізується  рівень хромосомних аберацій у лімфоцитах крові, підвищений порівняно з жителями  Яготинського району Київської області, незабрудненого радіонуклідами чорнобильського походження.

·        Встановлено, що особи похилого віку в умовах довготривалого проживання (15 років) на забруднених радіонуклідами територіях мають меншу чутливість до низькопотужного опромінення генетичного матеріалу (хромосом, генів) і репараційних систем соматичних клітин та не мають залежності рівня генетичних пошкоджень від індивідуальних доз радіаційних навантажень (до 330 мЗв).

·        У самопоселенців зони відчуження ЧАЕС  та персоналу об`єкта “Укриття” виявлені клітини із множинними хромосомними маркерами радіації, що характерно для впливу інкорпорованих альфа- випромінювачів.