ЦЕНТР ЕКОЛОГІЧНИХ ПРОБЛЕМ АТОМНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ

    Початком розвитку радіоекологічних та радіобіологічних досліджень в ІЯД можна вважати створення у квітні 1979 р. неструктурної лабораторії радіаційної біофізики у відділі атомної енергетики.

В. К. Чумак (у центрі)

    Керівником зазначеної лабораторії було призначено к.м.н. Віталія Костянтиновича Чумака, який до цього часу завідував відділом радіаційної безпеки та техніки безпеки. За рішенням ученої ради ІЯД від 2 вересня 1985 р. та згідно з Постановою Президії АН УРСР № 289 від 10 липня 1985 р. лабораторія радіаційної біофізики була реорганізована у відділ радіаційної екології (ВРЕ), керівником якої став В. К. Чумак. До складу ВРЕ увійшли: лабораторія екологічної експертизи, першим керівником якої у 1986 р. став к.т.н. Є. П. Буравльов; група радіаційних прогнозів (керівник П. Б. Білоусова); група фізико-хімічних методів досліджень (керівник В. В. Бабенко); служба забезпечення радіобіологічних експериментів (керівник В. З. Ейдлін) та група математичного забезпечення. Провідними спеціалістами ВРЕ були к.г.н. Г. О. Бекірова, Л. В. Близнюкова, к.м.н. О. В. Блохіна, В. І. Богорад, к.е.н. Л. А. Кримська, Т. В. Литвинська, О. А. Макаровська, к.б.н. В. І. Паламарчук, к.б.н. О. В. Сваричевська, к.т.н. О. В. Святун та ін.
    Центр екологічних проблем атомної енергетики (ЦЕП) у складі ІЯД АН УРСР був створений у 1985 р. (Постанова Президії АН УРСР № 289 від 10 липня 1985 р.) на базі відділу радіаційної екології. Першим керівником ЦЕП став В. К. Чумак.
    До 26 квітня 1986 р. науковцями ЦЕП було проведено ряд важливих досліджень, а саме: вивчення впливу ЧАЕС на навколишнє природне середовище та оцінка можливих способів використання «скидного тепла»; вивчення особливостей переходу радіонуклідів станційного походження в різні сільськогосподарські рослини, проведене в районі будівництва Південно-Українського енергокомплексу; радіаційно-гігієнічна оцінка можливості використання водойми-охолоджу­вача ЧАЕС для цілей промислового риборозведення; оцінка можливих доз опромінення населення внаслідок надходження радіонуклідів станційного походження до водної системи р. Дунай; прогнозування радіаційного впливу виносу радіонуклідів р. Дунай на радіоактивність навколишнього природного середовища в районі водопровідного тракту Дунай - Дніпро та ін.

    З перших днів після аварії на ЧАЕС співробітники ЦЕП брали активну участь у роботах з мінімізації наслідків аварії. На той період ЦЕП (одна з небагатьох наукових установ) був оснащений високочутливим гамма-спетрометричним та дозиметричним устаткуванням. Були розпочаті дослідження вмісту аварійних радіонуклідів у зразках ґрунту, рослинності, води та продуктів харчування («Розробка та впровадження методів контролю харчових продуктів і фуражу на радіометричній апаратурі радіологічних лабораторій», 1986 р.; «Еколого-економічна оцінка впливу аварії на ЧАЕС на рекреацію та рекреаційні ресурси», 1988 р.).
    Співробітниками ЦЕП разом з іншими відділами та СКТБ з ЕВ ІЯД було виконано великий обсяг робіт щодо визначення рівнів радіоактивного забруднення 30-км зони ЧАЕС та території України довго­існуючими радіонуклідами 137Cs, 90Sr, 238Pu, 239+240Pu та 241Am з метою вибору оптимальних оперативних дій для мінімізації негативних наслідків аварії («Аналіз радіаційної обстановки, що склалася в результаті аварії на території УРСР, прогноз можливих доз опромінення населення», 1988 р.).
    Відразу після аварії також розпочалися дослідження забруднення радіонуклідами аварійного походження води та донних відкладів у водоймі-охолоджувачі ЧАЕС та їхнє накопичення в рибі та водоростях («Радіоекологічні аспекти забруднення водного середовища після аварії на ЧАЕС», 1987 р.). Ці дослідження продовжуються і сьогодні. У ЦЕП накопичено величезний матеріал з цієї тематики.
    З 1987 р. виконувалися вимірювання вмісту аварійних радіонуклідів у лікарняно-технічній сировині з Вінницької, Житомирської, Рівненської та інших областей України.

Г. М. Коваль

    У 1990 - 1995 рр. ЦЕП очолював д.б.н. Григорій Миколайович Коваль. У 1991 р. до складу ЦЕП увійшли науковці з відділу радіаційної безпеки і він був реорганізований у центр екологічних проблем атомної енергетики (ЦЕПАЕ). Рішенням ученої ради ІЯД від 19 листопада 1991 р. було затверджено нову структуру ЦЕПАЕ. До складу ЦЕПАЕ увійшли лабораторія радіоекологічного моніторингу (н.с. О. В. Сваричевська, м.н.с О. Л. Зару­бін, 3 інженери і 5 техніків); лабораторія контактних і дистанційних методів досліджень (с.н.с. І. С. Єремєєв, с.н.с. І. В. Матящук, 11 інженерів та 6 технологів); лабораторія екологічних оцінок та прогнозу (с.н.с. Г. О. Бекірова, с.н.с. Г. М. Нікітіна, с.н.с. О. М. Грищенко, с.н.с. Л. А. Кримська, 4 інженери і технік); лабораторія зони впливу ЧАЕС (завідувач В. П. Пугачевський, інженер, 3 техніки та 2 дезактиваторники); лабораторія радіобіології (с.н.с. І. О. Павленко, с.н.с. Г. Г. Істоміна, с.н.с. Ю. П. Гриневич, с.н.с. Л. К. Бездробна, н.с. І. П. Дрозд, 5 інженерів та технік); лабораторія радіаційно-гігієнічних оцінок (провідн.н.с. Л. Б. Пінчук, с.н.с. О. В. Блохін, с.н.с. В. І. Пала­марчук і технік); сектор апаратурного та матеріального забезпечення (завідувач А. І. Головач, 3 інженери, 2 техніки); сектор віварію (інженер, технік та дезактиваторник).
    ЦЕПАЕ брав безпосередню участь у виконанні та координував дослідження, які проводилися багатьма науковими установами АН України в рамках програми «Екологія зони впливу ЧАЕС», що виконувалася протягом 1989 - 1992 рр.
    У 1987 - 1995 рр. проводилося комплексне санітарно-гігієнічне обстеження населених пунктів 30-км зони ЧАЕС, в які повернулися «самосели», виконувалися роботи за тематиками «Аналіз спектрів крові опромінених тварин з метою ранньої діагностики променевих неоплазм» (1992); «Відновлення радіаційної ситуації методом ретроспективної дозиметрії і вивчення міграції радіонуклідів по трофічних ланцюгах, що ведуть до людини в наземних та водних екосистемах» (1995).

В. В. Тришин

    З 1996 р. дотепер завідувачем ЦЕПАЕ є к.ф.-м.н. Володимир Васильович Тришин (заступник к.ф.-м.н. О. В. Гайдар). Під його керівництвом проведено великий обсяг робіт за напрямками радіоекологічних та радіобіологічних досліджень, мінімізації впливу на довкілля об’єктів, що використовують ядерні та радіаційні технології, розвитку ядерної криміналістики в Україні та ін. За цей час було виконано роботи за темами «Міграція природних та штучних техногенних радіонуклідів у компонентах наземних та водних екосистем різних ґрунтово-кліматичних зон України» (1995 - 1999); «Дослідження впливу АЕС на регіональні екосистеми для побудови моделі управління радіаційним станом «АЕС - навколишнє середовище» (2000 - 2002); «Дослідження міграції радіонуклідів в природному середовищі та прогноз радіоекологічного стану в зонах впливу АЕС та інших підприємств ядерного паливного циклу» (2002 - 2005); «Створення пілотної установки для автоматичного безперервного контролю радіоактивності води першого контуру дослідницького ядерного реактора ВВР-М» (1 липня 2011 - 31 грудня 2012 рр.); «Проведення дослідження джерел іонізуючого випромінювання, вилучених із сховища ДНВП «РІУС»» (18 січня - 31 грудня 2012 р.); «Створення комплексу з переробки РАО ЗАЕС. Реконструкція. Розробка проектно-кошторисної документації. Проектна оцінка впливу на НС» (2011 - 2012).

О. В. Святун, І. О. Павленко, О. В. Сваричевська

    Однією з практичних задач, що постійно виконуються ЦЕПАЕ, є регламентні дослідження для оцінки впливу дослідницького ядерного реактора ВВР-М та тритієвих лабораторій ІЯД на об’єкти навколишнього природного середовища в санітарно-захисній зоні та зоні спостереження. Результати радіаційного контролю об’єктів навколишнього природного середовища в зоні впливу ДЯР ВВР?М та тритієвих лабораторій ІЯД свідчать, що за період спостережень не було виявлено збільшення вмісту радіоактивних речовин у контрольованих параметрах порівняно з рівнями, характерними для Києва, що підтверджує безпечність їхньої експлуатації для навколишнього середовища та населення.
    З урахуванням нагальної потреби розвитку в Україні сучасних методів для своєчасної діагностики та ефективного лікування онкологічних захворювань співробітники ЦЕПАЕ беруть активну участь у роботах, спрямованих на створення вітчизняних радіофармпрепаратів та експериментальної бази для доклінічного дослідження їх (лабораторія радіонуклідів та радіофармпрепаратів).
    Також виконуються розрахунки систем біологічного захисту для центрів ядерної медицини та оцінки їхнього впливу на навколишнє середовище з урахуванням технічних характеристик сучасного обладнання для ядерної медицини, визначення параметрів джерел іонізуючого випромінювання та розрахунку ефективних захисних бар’єрів, оцінки викидів та скидів радіоактивних речовин як при нормальній експлуатації, так і в умовах проектних та запроектних аварій. При оцінці впливу на довкілля та населення, яке проживає на прилеглих територіях, використовуються сучасні методи аналізу даних, у тому числі просторово-розподіленої інформації.
    Для досліджень у галузі нейтронзахватної терапії виготовлено вузли та проведено монтаж пілотної установки для опромінення для нейтронзахватної синовектомії (НЗС) на 5-му горизонтальному каналі реактора. Адаптовано методики синтезу нано- і мікрочастинок з метою створення нейтронзахватних агентів для НЗС («Створення експериментальної бази нейтронзахватної терапії ортопедичних захворювань на дослідницькому реакторі ВВР-М» (2007 - 2008). Створено установку для нейтронного опромінення біологічних об’єктів in vitro при заданій температурі. Конструкція установки передбачає розширення її можливостей таким чином, щоб за її допомогою можна було проводити дослідження in vitro із застосуванням трьох методів терапії: нейтронзахватної, фотодинамічної і гіпертермічної та їхніх довільних комбінацій («Створення радіаційно-опромінювальної установки та новітніх магніточутливих нанокомпозитів для нейтронзахватної терапії і медичної діагностики»).

В. В. Тришин і А. М. Берлізов

    За ініціативою В. В. Тришина започатковано ядерно-криміналістичні дослідження в Україні. Ядерна криміналістика – напрямок прикладної ядерної фізики, спрямований на аналіз вилучених з незаконного обігу радіоактивних матеріалів з метою встановлення джерела їхнього походження та шляхів надходження в незаконний обіг. Вона відіграє важливу роль у посиленні регулюючого контролю та протидії контрабанди ядерних та інших радіоактивних матеріалів. Постановою Уряду України № 813 від 2 червня 2003 р. на ІЯД покладено виконання функцій головної експертної організації з питань дослідження та визначення характеристик радіоактивних матеріалів, вилучених з незаконного обігу.
    На сьогодні в ІЯД створено потужний центр ядерно-криміналіс­тичних досліджень, проведено численні навчання, у тому числі міжнародні, а також міжнародну конференцію експертів з ядерної криміналістики ITWG-16 (Київ, 2011). У вересні 2016 р. було створено лабораторію ядерної криміналістики.

Тренінг МАГАТЕ в ІЯД

    У рамках міжнародних проектів та за підтримки НАН України і КМ України було отримано сучасне високотехнологічне обладнання, зокрема для мас-спектро­метрії (мас-спектрометр з індуктивно зв’язаною плазмою ICP-MS Element-2 Thermo Scientific з приставкою для лазерної абляції та відповідною інфраструктурою); електронний скануючий мікроскоп (ZEISS Research-18) з детектором для енергодисперсійного еле­ментного аналізу зразків; радіометричне, дозиметричне та гамма-, альфа-спектрометричне обладнання; мобільну лабораторію, оснащену необхідним обладнанням для проведення комплексних радіологічних досліджень на місці інциденту.

О. В. Гайдар (праворуч)

    Робота в ЦЕПАЕ для багатьох спеціалістів стала основою, що дало змогу набути нові знання і отримати досвід наукової роботи у сфері радіоекології. У подальшому вони змогли їх використати на ключових посадах у державних структурах радіоекологічного профілю. У теперішній час вони є висококваліфікованими спеціалістами та визнаними експертами, яких залучають до робіт в українських та міжнародних проектах, зокрема О. А. Макаровська, яка протягом багатьох років була заступником голови Державної інспекції ядерного регулювання (ДІЯР) України, а нині працює в МАГАТЕ, де також тривалий час працює колишній заступник завідувача ЦЕПАЕ А. М. Берлізов, Л. В. Близнюкова (працювала завідувачем відділу в Міністерстві екології і природних ресурсів України, а нині очолює Департамент по­водження з РАВ в НТЦ при НАЕК «Енергоатом» України), В. І. Богорад і Т. В. Литвинська (начальник та заступник начальника відділу радіаційного захисту ДНТЦ ЯРБ ДІЯР України).
    Персональний склад ЦЕПАЕ – 34 співробітники, серед них 19 наукових працівників, у тому числі 8 кандидатів наук. До складу ЦЕПАЕ входять 3 лабораторії: лабораторія радіонуклідів та радіофармпрепаратів, лабораторія фізико-технічних проблем джерел ядерних випромінювань та лабораторія ядерної криміналістики.

    Список найбільш важливих публікацій ЦЕПАЕ.

• В.М. Гулько, А.А. Ключников, Н.Ф. Коломиец, Л.В. Михайлов, А.Е. Шиканов. Ионно-вакуумные приборы для генерации нейтронов в электронной технике (К.: Техніка, 1988) 136 с.
• I.М. Вишневський, Г.П. Гайдар, О.В. Коваленко, Т.В. Ковалінська, М.Ф. Коломієць, А.І. Липська, П.Г. Литовченко, В.І. Сахно, В.М. Шевель. Радіаційні та ядерні технології в Інституті ядерних досліджень НАН України (К.: Ін-т ядерних дослідж., 2014) 176 с.
• Г.Н. Коваль, И.П. Дрозд, Е.В. Сваричевская, Т.Д. Бочманова, Л.В. Близнюкова. Динамика параметров радиоэкологической ситуации в г. Киеве до и после аварии на ЧАЭС. Доклады АН Украины 1 (1994) 114.
• Атлас. Україна. Радіоактивне забруднення. Розроблено ТОВ «Інтелектуальні Системи ГЕО» на замовлення Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (К., 2002) 46 с.
• В.В. Тришин, А.Н. Берлизов, А.В. Гайдар, Е.В. Сваричевская и др. Экологические аспекты переработки твердых радиоактивных отходов на Южно-Украинской АЭС. Ядерная и радиационная безопасность 3 (2003) 98.
• Y. Lobach. Development of the Decommissioning Planning System for the WWR-M Reactor. In: Planning, Management and Organizational Aspects in Decommissioning of Nuclear Facilities. IAEA-TECDOC-1702 (Vienna, 2013) p. 215.
• В.В. Тришин, В.А. Агеєв, В.М. Шевель, Л.К. Бездробна. Розробка технологій та організація виробництва радіофармацевтичних препаратів в ІЯД НАНУ. Український радіологічний журнал 19(3) (2011) 329.
• A.V. Shevchenko, V.V. Lashneva, V.A. Dubok, E.V. Dudnik, V.V. Tsukrenko, A.K. Ruban, V.V. Trishin, I.A. Malyuk. Synthesis of nanocrystalline zirconia-based powder for surgery implants and study of radionuclides content in it. Funct. Mater. 21(4) (2014) 476.
• В.В. Тришин, А.В. Гайдар, Е.В. Сваричевская. Экологические аспекты переработки радиоактивных отходов на Запорожской АЭС. Ядерна та радіаційна безпека 2 (2015) 47.
• В.М. Гулько, Б.В. Михайленко, К.И. Яковлев и др. Малогабаритная запаянная нейтронная трубка типа НТГ-3. ПТЭ 3 (1990) 48.
• A.M. Berlizov, A.D. Sajeniouk. A Technique for Strontium-90, Pluto­nium and Americium Isotope Content Determination in Environmental Samples. Journal of Radioanalytical and Nuclear Chemistry 263(2) (2005) 307.
• A.M. Berlizov. A Monte Carlo Approach to True-Coincidence Summing Correction Factor Calculation for Gamma-Ray Spectrometry Applications. Journal of Radioanalytical and Nuclear Chemistry 264 (1) (2005) 169.
• A.N. Berlizov, V.K. Basenko, R.H. Filby, I.A. Malyuk. Current Status and Prospects of Development of the NAAPRO Code. Journal of Radioanalytical and Nuclear Chemistry 271(2) (2007) 353.
• A.N. Berlizov, O.B. Blum, R.H. Filby, I.A. Malyuk. Testing applicability of black poplar bark to heavy metal air pollution monitoring in urban and industrial regions. Science of the Total Environment 372 (2007) 693.
• A. Berlizov, R. Gunnink, J. Zsigrai, C.T. Nguyen. Performance testing of the upgraded isotopic multi-group analysis code MGAU. Nuclear Instruments and Methods in Physics Research A 575(3) (2007) 498.
• A.N. Berlizov, I.A. Malyuk, A.D. Sajeniouk, V.V. Tryshyn, V.V. Petrov, A.I. Savin, S. Abousahl. G. Rasmussen, I.I. Sadikov, F.A. Tashimova. Transuranium Elements and Fission Products in Technological Channels of Unit No. 2 of Chernobyl Nuclear Power Plant. Journal of Radioanalytical and Nuclear Chemistry 227(1) (2008) 49.
• А.Н. Берлизов, И.А. Малюк, А.Ф. Рудык, Р.В. Чиж. Непрерывный контроль состояния барьеров безопасности водо-водяных реакторов методом гамма-спектрометрии высокого разрешения. Ядерна фізика та енергетика 10(4) (2009) 387.
• А. с. № 1468275 от 15.11.88. Импульсная нейтронная трубка (Б.В. Михайленко, В.М. Гулько, К.И. Яковлев и др.) Не публ. Приоритет 29.07.87.
• А. с. № 1589859 (СССР) от 1.05.90. Газонаполненная нейтронная трубка (В.М. Гулько, Н.Ф. Коломиец, К.И. Яковлев и др.) Не публ. Приоритет 11.04.88.
• Пат. 66563 UA, МПК H05H 5/00, G21G 4/00/. Прискорювальна газонаповнена нейтронна трубка (Г.М. Веремейченко, О.В. Коваленко, М.Ф. Коломієць, В.М. Рогозін); заявник та власник патенту ІЯД НАН України. – № u 201107275; заявл. 08.06.2011; oпубл. 10.01.2012. Бюл. №1.
• Пат. 75722 UA, МПК H05H 5/00, G21G 4/00/. Прискорювальна газодинамічна нейтронна трубка (Г.М. Веремейченко, О.В. Коваленко, М.Ф. Коломієць, В.М. Рогозін); заявник та власник патенту ІЯД НАН України. – № u 201206750; заявл. 01.06.2012; опубл. 10.12.2012. Бюл. № 23.