Відділ ядерної електроніки та засобів автоматизації

(Керівник – доктор техн. наук  А. П. Войтер)

 Основні напрями науково-технічної діяльності:

 ·      Дослідження та розробка методів і засобів збору, накопичення та аналізу даних ядерно-фізичних експериментів.

·      Розробка пристроїв ядерної електроніки  та створення на їх основі систем для автоматизації екпериментальних досліджень на ядерно-фізичних установках інституту.

·      Розробка спеціалізованого програмного забезпечення для автоматизованих систем ядерно-фізичних експериментів.

·      Розробка програмного забезпечення для обробки даних та теоретичних розрахунків в ядерній фізиці.

·      Розробка та аналіз методів і засобів підвищення ефективності роботи моноканальних компютерних мереж.

·      Науково-технічне забезпечення екпериментальних робіт на ядерно-фізичних установках інституту.

·      Розвиток та експлуатація локальної комп’ютерної мережі інституту.

 

Найбільш вагомі науково-технічні результати:

 

·      Розроблено нові пристрої ядерної електроніки на основі сучасної технологічної та елементної бази, у тому числі спектрометричні АЦП, спектрометричний підсилювач, запатентований автономний радіометр з пам’яттю для моніторингу довкілля.

·      Створено автоматизовані вимірювальні системи нового покоління на основі персональних комп’ютерів та мережевих технологій, зокрема для багатопараметричних кореляційних вимірювань на циклотроні У-120, для багатопараметричних поляризаційних експериментів, для дослідження орієнтованих залежностей проходження іонів через тонкі монокристали на тандемному     прискорювачі  ЕГП-10,  для    нейтронних     досліджень на реакторі ВВР-М та об’єкті “Укриття”.

·      Розроблено програми для розрахунку реакцій з екзотичними та гіперядрами для аналізу томографічних даних, для моделей чорнобильских обєктів “Укриття-1” та “Укриття-2”.

·      Створено локальну комп’ютерну мережу інституту (у тому числі її сегменти на вимірювальних центрах ядерно-фізичних установок) в якості  інформаційного середовища для ядерно-фізичних досліджень та інтегровано її до глобальної мережі Інтернет.

·      Розроблено та досліджено нові архітектурні елементи для підвищення єфективності роботи моноканальних мереж, зокрема аналітичну модель для інженерної оцінки параметрів сегментації моноканальної мережі, алгоритмічні засоби забезпечення пріорітетного обслуговування, новий клас адаптивних протоколів множинного доступу.