Електростатичний перезарядний прискорювач (тандем) ЕГП-10К

Електростатичний перезарядний прискорювач ЕГП-10К (тандем-генератор), призначений для фундаментальних і прикладних досліджень з ядерної фізики та інших галузей науки і техніки, було введено в експлуатацію 26 грудня 1996 р. після реконструкції діючого з 1965 р. електростатичного прискорювача ЕГ-5. На прискорювачі ЕГП-10К можна отримати пучки протонів, дейтронів та альфа-частинок з енергією в межах 3 - 10 та 3 - 15 МеВ відповідно. Тандем дає можливість прискорювати важкі іони в широкому діапазоні мас. Струм пучка досягає 5 мкА, монохроматичність 10-3.

У 1964 р. фізики-експери­ментатори отримали у своє користування нову установку такого ж типу – електроста­тичний генератор ЕГ-5 з енергію пучка прискорених заряджених частинок (протонів, дейтронів і альфа-частинок)  до 5 МеВ. Протягом майже 30 років разом з колегами  інших відділів ІЯД співробітники відділу ядерних реакцій проводили цілий ряд досліджень ядерної взаємодії продуктів пружного та непружного розсіяння, двочастинкових і багаточастинкових ядерних реакцій. Ці роботи сприяли розвитку і закріпленню результатів досягнень напрямку фундаментальних досліджень механізмів ядерних реакцій під керівництвом академіка О. Ф. Німця.
Події останніх 20 років ХХ століття не оминули й долю електро­статичного прискорювача ІЯД. Плани створення надсучасного комплексу ТАЦИТ (тандем-циклотрон) для прискорення важких іонів у двокаскадному електростатичному прискорювачі з подальшим доприскоренням їх у циклотроні У-240 після 1986 р. були «забуті». Але завдяки наполегливості видатного фізика-теоретика В. М. Струтин­ського наша лінійка електростатичних прискорювачів була продовжена. У 1996 р. в ІЯД запрацював електростатичний двокаскадний генератор ЕГП-10К, який замінив у тому ж приміщенні прискорювач ЕГ-5. Уже в ті роки подібна робота вимагала справжнього ентузіазму, по­стійного технологічного пошуку, самовіддачі як відповідальних виконавців Ю. І. Тоцького, В. В. Жука, Е. М. Можжухіна, Л. В. Кацубо, так і великої, часто виснажливої, праці всього інженерно-технічного складу екіпажу прискорювача.

Виведеного пучка нового прискорювача з нетерпінням чекало нове покоління ядерників-експериментаторів, які достойно підхопили естафету досліджень особливостей механізмів ядерних реакцій на пучках прискорювачів. Були розроблені й налагоджені комп’ютери­зовані системи накопичення, сортування і обробки багатопараметричної статистичної інформації в кореляційних експериментах на пучку прискорювача для реєстрації в одному експерименті декількох кінцевих продуктів взаємодії частинок налітаючого пучка з ядрами мішені.
В останні роки на електростатичному генераторі проводяться модернізаційні заходи «осучаснення» технологічних режимів, а також зроблено декілька перших кроків для отримання пучка прискорених іонів важких іонів (вуглецю, азоту, кисню та фтору). І це світовий тренд – технологічний пошук впливу на надтонкі поверхневі шари речовини й матеріалів, прискорювачі такого класу (з «малою» енергією пучка) можуть бути імплантаторами «поатомових» матриць.