Дослідницький ядерний реактор ВВР-М
Інституту ядерних досліджень НАН України

Звіт щодо інформування та врахування думки громадськості стосовно намірів ІЯД НАН України продовжити термін експлуатації дослідницького ядерного реактора ВВР-М в частині можливості його експлуатації до 31.12.2023 року у всіх передбачених проектом режимах 


На засіданні Колегії Державної інспекції ядерного регулювання України 29.12.2014 року за результатами державної експертизи ядерної та радіаційної безпеки матеріалів, що обґрунтовують безпеку подальшої експлуатації дослідницького ядерного реактора ВВР-М, та комплексного інспекційного обстеження готовності ІЯД НАН України до здійснення діяльності з експлуатації дослідницького ядерного реактора ВВР-М, було прийнято позитивне рішення щодо можливості подальшої експлуатації дослідницького ядерного реактора ВВР-М до 31.12.2023 року.

 
 
VVR-M

ВВР-М - реактор басейного типу потужністю 10 МВт з максимальним потоком нейтронів в активній зоні до 1,2*1014 н/(см2*с).
Конструктивно реактор має 27 вертикальних та 10 горизонтальних технологічних каналів для проведення наукових та прикладних досліджень.


     Дослідницький ядерний реактор з дня його пуску (1960 р.) працює безаварійно завдяки висококваліфікованому персоналу, належному забезпеченню технічними засобами та організаційними заходами, спрямованими на не перевищення доз опромінення персоналу реактора та населення, а також виконання нормативів викидів радіоактивних речовин в атмосферу.
     Високий рівень ядерної та радіаційної безпеки реактора забезпечується кваліфікованим обслуговуванням його обладнання і систем, своєчасною модернізацією та заміною застарілого обладнання новими системами. Протягом останніх років були виконані роботи по створенню та введенню в дію сучасної системи контролю і фізичного захисту реактора, сховища свіжого ядерного палива, системи очищення рідких радіоактивних відходів реактора, сучасного промислово-технічного комплексу автоматичного регулювання, контролю, керування й захисту реактора та нової системи поводження з відпрацьованим ядерним паливом.
     В останні роки проведено реконструкцію системи автономного очищення теплоносія 1-го та 2-го контурів охолодження реактора. Здійснено заміну акумуляторної батареї та аварійних мотор-генераторів системи аварійного електроживлення, силових і контрольних кабелів. Введено в дію нову систему радіаційного контролю реактора. Виконані роботи для продовження строку експлуатації корпусу реактора та трубопроводів 1-го контуру. На реакторі використовується низькозбагачене ядерне паливо (19,75 % збагачення по 235U).
     Дослідницький ядерний реактор забезпечує експериментальну базу для розвитку фундаментальних і прикладних досліджень у різних галузях науки і техніки для багатьох наукових, науково-технічних і навчальних закладів України. За час експлуатації реактора одержано вагомі результати в галузі ядерної та нейтронної фізики, атомної енергетики, радіаційного матеріалознавства, радіаційної фізики напівпровідників, фізики конденсованого стану речовини, радіаційної хімії, біології, медицини, екології. Виконано важливі прикладні роботи та технологічні розробки з нейтронно-активаційного аналізу, нейтронного легування кремнію, нейтронографії, створення й тестування різноманітних датчиків внутрішньо реакторного контролю, виробництва радіоактивних ізотопів для промисловості та медицини.
    Основні напрямки досліджень на ядерному реакторі:
  • в галузі ядерної та нейтронної фізики – властивості збуджених станів ядер у процесі радіоактивного розпаду; взаємодії ядра з електронною оболонкою атома в радіоактивному розпаді; структура легких атомних ядер та її прояви в реакціях за участю нейтронів; за допомогою квазімоноенергетичних фільтрованих пучків – повні нейтронні перерізи, перерізи розсіяння нейтронів, кутові розподіли розсіяних нейтронів, перерізи радіаційного захоплення нейтронів;
  • в галузі радіаційної фізики напівпровідників – процеси генерації та трансформації радіаційних дефектів у кремнії та бінарних напівпровідниках; зміни фізичних властивостей напівпровідників у радіаційних полях; механізми та швидкості утворення радіаційних дефектів; вплив нейтронного опромінення на радіаційну стійкість детекторів;
  • в галузі нейтронної фізики конденсованого середовища – кореляції окремих актів взаємодії нейтронів з речовиною; процеси масопереносу та комплексоутворюючі властивості пористих систем природного походження; динаміка молекул води під впливом компонентів адсорбційних систем та її роль у процесах адсорбції; механізми протонної та іонної провідності в полімерних гель-електролітах і твердих електролітах, що модифіковані металокомплексними сполуками; динамічні властивості молекул у біологічних об’єктах;
  • в галузі радіаційного та реакторного матеріалознавства – механізми радіаційного пошкодження корпусних сталей та матеріалів внутрішньокорпусних пристроїв енергетичних реакторів; вплив нейтронного опромінення на структуру та властивості різноманітних сплавів, корозійну стійкість конструкційних матеріалів; вміст радіонуклідів у конструкційних елементах енергетичних та дослідницьких ядерних реакторів;
  • в галузі радіаційної біології, медицини та екології – цитогенетичні ефекти у водних організмах за умов сумісного впливу іонізуючого опромінення та хімічного забруднення; мікроелементний склад зразків навколишнього середовища за допомогою інструментальних та радіохімічних методів нейтронно-активаційного аналізу;виконуються роботи зі створення та валідації комплексних комп’ютерних систем для оцінки впливу ядерних установок на навколишнє природне середовище та людину;
  • в галузі прикладних нейтронних технологій – методики виробництва радіоактивних джерел для медицини та промисловості; технології електрохімічної дезактивації поверхні металів та сплавів; методи для неперервного контролю радіоактивності теплоносія 1-го контуру енергетичних реакторів; ядерно-фізичні принципи та методи в дослідженні природних ізотопних аномалій, мікро- та нанобудови рідкіснометалевих мінералів і алмазів; здійснюється опромінення мінералів для визначення їх елементного складу та віку.

     Постановою Кабінету Міністрів України №527 від 01.04.1999р. дослідницький ядерний реактор ІЯД НАН України віднесено до установок, що становлять національне надбання України. Реактор відвідують з екскурсією старшокласники шкіл Києва та Київської області, а в травні кожного року - день відкритих дверей для всіх бажаючих.
     Багаторічний досвід експлуатації реактора, науково-дослідні та технологічні розробки, залучення до роботи молоді, студентів і аспірантів є основою формування висококваліфікованих фахівців для багатьох галузей господарства, де використовуються ядерні та радіаційні технології. Усе це дає змогу дослідницькому ядерному реактору ІЯД НАН України займати одне з чільних місць в ядерно-енергетичній інфраструктурі країни.
     31 грудня 2013 р. закінчується дія ліцензії на експлуатацію дослідницького ядерного реактора.
     Враховуючи, що технічний стан систем та елементів дозволяє подальшу безпечну експлуатацію реактора, а також необхідність продовження наукових досліджень та технологічних розробок, збереження єдиного в Україні високопоточного реактора, використання реактора для наукового супроводу ядерно-енергетичної галузі України, ІЯД НАН України здійснює заходи щодо продовження терміну дії ліцензії на експлуатацію дослідницького ядерного реактора згідно чинного законодавства.