|
Основні напрями наукової діяльності: |
• |
Теоретичне дослідження питань безпеки ядерних реакторів та ядерно небезпечних систем у стаціонарних і перехідних режимах. Розрахунки критичності і нейтронних параметрів, створення моделей перехідних процесів, в тому числі аварійних. |
• |
Розвиток методів діагностики скупчень ядернонебезпечних матеріалів, що діляться, (об’єкту "Укриття", сховищ відпрацьованого палива) на основі дискретних статистичних моделей нейтронних шумів. Розвиток методик вимірювання коефіцієнту розмноження та вигорання палива у глибоко підкритичних системах |
• |
Дослідження стаціонарних і перехідних режимів безпечних ядерних реакторів нового покоління. Аналітичне та чисельне дослідження швидких реакторів на повільній хвилі ядерних поділів (реактор Феоктістова). Створення фізичної концепції високопоточного підкритичного дослідницького реактора.. |
• |
Аналiз рiзноманiтних нелiнiйних та стохастичних нейтронних процесів у широкому дiапазонi збурень від обернених зв’язків та керування, стаціонарних та нестаціонарних режимів у критичному стані, меж стійкості. Побудова самоузгодженої нелiнiйної моделі кінетичних явищ нейтронної системи у критичному та підкритичному станах. |
• |
Дослідження хаотичних режимів в енергетичних ядерних реакторах. |
• |
Ядерно-фізичні дослідження в Антарктиді. |
|
Більш повну іформацію про роботу та публікації відділу подано в Щорічниках та звітах Інституту. |
| |
|
Найбільш вагомі наукові результати: |
• |
Проведено розрахунки коефіцієнту розмноження нейтронів паливо-вміщуючих мас об’єкту „Укриття” на основі моделей з випадковим розміщенням палива. |
• |
Розроблено методику та проведено перші вимірювання коефіцієнту розмноження нейтронів в об’єкті „Укриття”. |
• |
Проведено розробку принципових схем реакторів із новими методами керування нейтронними потоками та показано принципову можливісь їх реалізації на основі спрощених розрахунків. |
• |
Отримано загальні вирази для терміу життя статистичних систем із застосуванням теорії інформації та методу нерівноважного статистичного оператора. |
• |
Запропоновано концепцію і проведено перші розрахунки підкритичного підсилювача нейтронів, який разом з відповідним прискорювачем може бути основою для майбутнього дослідницького реактора України. |
• |
Проаналізовано причини і досліджено кінетичні процеси, які відбувались під час аварії на заводі з виробництва ядерного палива в Токаі-Мура (Японія). Розраховано параметри нейтронних сплесків, які дуже близькі до виміряних експериментально під час аварії. |
• |
Розраховано колективний термін життя системи нейтронів у теплових ядерних реакторах, що відрізняється від терміну життя окремих нейтронів і прямує до періоду реактора. |
• |
Розглянуто можливості побудови дослідницького ядерного реактора на основі підкритичного підсилювача нейтронів. Проаналізовано шляхи оптимізації параметрів такого підкритичного підсилювача нейтронів з точки зору збільшення коефіцієнту підсилення потоку нейтронів зовнішнього джерела. Показано можливість збільшення потоку на три порядки. |
• |
Для опису поведінки нейтронів у ядерному реакторі застосовано метод випадкових процесів, що розгалужуються з перемінним режимом. Уперше за допомогою цього методу виявлено три режими критичної поведінки ЯР, що залежать від знаку керуючих впливів і зворотних зв’язків. |
|
Більш повну іформацію про роботу та публікації відділу подано в Щорічниках та звітах Інституту. |
| |
|
Ви можете проглянути попередню www-сторінку віддділу. |