Наукова конференція Інституту ядерних досліджень НАНУ
27-31 січня 2014 р.

Тези доповідей

Секція: Ядерна фізика

28 січня 2014 р., вівторок, ЯФ01

Регламент: стендова доповідь

до розкладу

наступна


КОЛІМАЦІЙНА СИСТЕМА ДЛЯ ОТРИМАННЯ

КВАЗІ-МОНОЕНЕРГЕТИЧНИХ ПУЧКІВ ЕЛЕКТРОНІВ

НА LAL/PHIL ФОТОІНЖЕКТОРІ

 

С.Барсук1, Л.Бурмістров1, У. Монар1, А. Варіола1,

А. Чаус2,4, П. Кола2, Д. Атті2, М.Тітов2,

О.Безшийко3, Л.Голінка-Безшийко3, І.Каденко3, В. Крилов3, Т.Патлатюк3, О.Федорчук3, В.Ходневич3

 

1Лабораторія Лінійного прискорювача (LAL), Орсе, Франція

2CEA IRFU, Сакле, Франція

3Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, Україна

4DESY, Гамбург, Німеччина

 

Тестування характеристик детекторів іонізуючого випромінювання є дуже важливим чинником швидкого розвитку технологій їх виготовлення, аналізу поведінки в складних умовах вимірювань у складі великих експериментальних установок фізики високих енергій та ядерної фізики. Без такої тестової інформації практично неможливо створити якісні моделі функціонування детекторів для ефективного їх включення в розрахункові модельні фреймворки на основі кодів (наприклад, GEANT4) для Монте-Карло симуляції трекінгу та реєстрації іонізуючих частинок.

Можливості таких тестувань в багатьох випадках сильно обмежені вузьким набором енергій джерел іонізуючого випромінювання. В роботі розглядаються результати проектування та розробки системи формування низькоінтенсивних пучків квазі-моноенергетичних електронів на основі поворотної магнітної підсистеми і автоматизованої колімаційної підсистеми, які дозволяють із пучка моноенергетичних електронів (енергія 5 МеВ) фотоінжектора PHIL лабораторії LAL (Орсе, Франція) отримати низько інтенсивні пучки електронів (одиниці-сотні частинок за секунду) з регульованою енергією від 100 кеВ до 5 МеВ, енергетичною роздільною здатністю 2‑10 %. Колімаційна підсистема використовує пересувну платформу на основі п’єзоелектродвигунів, які управляються з пультової фотоінжектора за допомогою спеціалізованих плат управління через Ethernet та CAN інтерфейси. Модельні розрахунки проводилися з використанням коду GEANT4. Плати управління побудовані на основі мікроконтролерних систем з використанням  мікроконтролерів 32-розрядної архітектури ARM M3.

Дослідження виконано за часткової фінансової підтримки Державного фонду фундаментальних досліджень України, проект № Ф58/04 (договір №Ф58/380-2013) в рамках Проблемної ключової лабораторії з фізики високих енергій.

 


до розкладу

наступна