Накопичення радіонуклідів рибами запорізького водосховища

 

Г.С. Білоконь, О.М. Маренков

 

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара

 

В умовах прогресуючого радіоактивного забруднення водойм важливе значення має подальше вивчення процесів накопичення штучних радіонуклідів гідробіонтами, особливо рибою, як харчовим продуктом, що споживаються населенням. Представники іхтіофауни становлять кінцеву ланку в трофічних ланцюгах, що в значному ступені визначає напрямок міграції радіонуклідів в екосистемах водойм та безпосередньо до людини як споживача рибної продукції.

Радіоекологічні дослідження, проведені протягом 2011 – 2013 рр. під час виконання держбюджетної теми №0111U001137 «Теоретичні основи формування та функціонування гідроекосистем в умовах поєднаного впливу мегаполісів та підприємств ядерної промисловості», показали, що загальна радіоактивність риб Запорізького водосховища становила 66,6 – 147,84 Бк/кг, вміст цезію – 137 становив 0,12 – 14,2 Бк/кг, а стронцію – 90 коливався в межах від 0,20 до 40,52 Бк/кг. Найбільш високі показники по цезію – 137 відмічені в лящі та судаку, а стронцію – 90 – в білому товстолобику та плоскирці. Найменші показники по цезію – 137 відмічені в карасі сріблястому, а по стронцію – 90 в плітці.

Дослідження вмісту радіонуклідів в органах риб показали, що найбільші показники накопичення цезію – 137 відмічені в м’язах риб, а стронцію – 90 в кістках. Коефіцієнти накопичення цезію – 137 в рибах Запорізького водосховища та його притоках знаходились в межах від 35,0 до 1424, стронцію – 90 в межах від 74 до 1426.

Коефіцієнти накопичення радіонуклідів по стронцію – 137 становили наступний ряд: сазан > лящ > судак > білий товстолобик > карась сріблястий > плітка > плоскирка > окунь, в свою чергу, по стронцію – 90 сформувався наступний ряд: лящ > плітка > сазан > судак > карась > плоскирка > окунь > білий товстолобик.

Визначені показники радіонуклідного забруднення дозволяють оцінити рівні накопичення радіонуклідів в рибах та відгук риби як останньої з ланок трофічного ланцюга водойм на підвищення радіоактивного забруднення. Також ми маємо змогу оцінити кількість радіонуклідів, які потрапляють до організму людини при вживанні рибної продукції.