РАДІОБІОЛОГІЧНІ ЕФЕКТИ У ДРІБНИХ ГРИЗУНІВ, ЩО ПОСТІЙНО ЗНАХОДИЛИСЬ В УМОВАХ РАДІОАКТИВНОГО ЗАБРУДНЕННЯ ЗОНИ ЧАЕС

 

¹Бурдо О.О., ¹Липська А.І., ¹Сова О.А., ²Родіонова Н.К.

 

¹Інститут ядерних досліджень НАН України, Київ

²Iнститут експериментальної патології,онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького, НАН України, Київ

 

Проведено комплексні (польові, лабораторні) радіоекологічні дослідження дрібних гризунів із зони відчуження ЧАЕС (ЗВ ЧАЕС). Відлов тварин проводили на територіях з нерівномірним розподілом радіаційних полів, радіаційний фон на окремих ділянках міг різнитися більш ніж у 5 разів.

Видовий склад мишоподібних гризунів досліджували за допомогою каріотипування та за морфологічними ознаками. Встановлено, що найбільш представницьким видом ЗВ ЧАЕС являється руда нориця (Clethrionomys glareolus).

Проведено γ-β-спектрометричні дослідження, визначено рівні накопичення та питому активність радіонуклідів ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr в тілі тварин. Радіоактивне забруднення тварин змінювалося в широких межах від 200 до 1450 Бк/г ¹³⁷Cs, 100-1700 Бк/г ⁹⁰Sr, також спостерігали особин з аномально високим вмістом радіонуклідів. Розраховано поглинені дози опромінення тварин, що сформовані чорнобильським радіаційним чинником.

Проведено порівняльний аналіз цитогенетичних, гематологічних та морфофізіологічних параметрів тварин з радіаційнозабруднених та фонових територій.

Встановлено, що у дослідних тварин частота одноядерних клітин з МЯ у 8 - 13 разів, перевищує спонтанний рівень, спостерігали  клітини з великою кількістю МЯ в клітині. Ці зміни свідчать про порушення цитогенетичного гомеостазу. Збільшення цитогенетичних порушень може бути пов'язано як з прямою дією радіації, так і зі зниженням функціональної активності імунної системи, що здійснює контроль за цитогенетичним гомеостазом.

Гематологічні дослідження встановили, що концентрація лейкоцитів у тварин з забруднених територій статистично не відрізняється від контролю. Кількість еритроцитів у опромінених тварин була в межах контрольних значень. Проте спостерігали якісні порушення еритроцитарної ланки периферичної крові - виражений анізо-пойкілоцитоз та поліхроматофілія еритроцитів, що вказує на порушення процесів дозрівання клітин еритроїдного ряду і співпадає з даними збільшення цитогенетичних аномалій  в клітинах кісткового мозку. В препаратах селезінки  тварин з високим вмістом інкорпорованих радіонуклідів реєстрували формування осередків кровотворення (особливо клітин еритроїдного ряду).

У імпактних тварин спостерігали зниження індексу маси печінки, тимусу та селезінки, проте індекси серця, нирок і наднирників мали значно вищі значення ніж у  контрольних. Зміни морфологічних параметрів свідчать про напруження в фізіологічному стані організму опромінених тварин.

Сукупність отриманих результатів та даних літератури вказує на складні пристосувально-адаптаційні процеси, що відбуваються в популяціях тварин у зоні радіоактивного забруднення.