Наукова конференція Інституту ядерних досліджень НАНУ
27-31 січня 2014 р.
Тези доповідей
Секція: Радіоекологія та радіобіологія
31 січня 2014 р., 10:30
Регламент: 10+5 хв
РАДІОБІОЛОГІЧНІ ЕФЕКТИ У ДРІБНИХ ГРИЗУНІВ, ЩО ПОСТІЙНО ЗНАХОДИЛИСЬ В УМОВАХ РАДІОАКТИВНОГО ЗАБРУДНЕННЯ ЗОНИ ЧАЕС
1Бурдо О.О., 1Липська А.І., 1Сова О.А., 2Родіонова Н.К.
1Інститут ядерних досліджень НАН України, Київ
2Iнститут експериментальної патології,онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького, НАН України, Київ
Проведено комплексні (польові, лабораторні) радіоекологічні дослідження дрібних гризунів із зони відчуження ЧАЕС (ЗВ ЧАЕС). Відлов тварин проводили на територіях з нерівномірним розподілом радіаційних полів, радіаційний фон на окремих ділянках міг різнитися більш ніж у 5 разів.
Видовий склад мишоподібних гризунів досліджували за допомогою каріотипування та за морфологічними ознаками. Встановлено, що найбільш представницьким видом ЗВ ЧАЕС являється руда нориця (Clethrionomys glareolus).
Проведено γ-β-спектрометричні дослідження, визначено рівні накопичення та питому активність радіонуклідів 137Cs і 90Sr в тілі тварин. Радіоактивне забруднення тварин змінювалося в широких межах від 200 до 1450 Бк/г 137Cs, 100-1700 Бк/г 90Sr, також спостерігали особин з аномально високим вмістом радіонуклідів. Розраховано поглинені дози опромінення тварин, що сформовані чорнобильським радіаційним чинником.
Проведено порівняльний аналіз цитогенетичних, гематологічних та морфофізіологічних параметрів тварин з радіаційнозабруднених та фонових територій.
Встановлено, що у дослідних тварин частота одноядерних клітин з МЯ у 8 - 13 разів, перевищує спонтанний рівень, спостерігали клітини з великою кількістю МЯ в клітині. Ці зміни свідчать про порушення цитогенетичного гомеостазу. Збільшення цитогенетичних порушень може бути пов'язано як з прямою дією радіації, так і зі зниженням функціональної активності імунної системи, що здійснює контроль за цитогенетичним гомеостазом.
Гематологічні дослідження встановили, що концентрація лейкоцитів у тварин з забруднених територій статистично не відрізняється від контролю. Кількість еритроцитів у опромінених тварин була в межах контрольних значень. Проте спостерігали якісні порушення еритроцитарної ланки периферичної крові - виражений анізо-пойкілоцитоз та поліхроматофілія еритроцитів, що вказує на порушення процесів дозрівання клітин еритроїдного ряду і співпадає з даними збільшення цитогенетичних аномалій в клітинах кісткового мозку. В препаратах селезінки тварин з високим вмістом інкорпорованих радіонуклідів реєстрували формування осередків кровотворення (особливо клітин еритроїдного ряду).
У імпактних тварин спостерігали зниження індексу маси печінки, тимусу та селезінки, проте індекси серця, нирок і наднирників мали значно вищі значення ніж у контрольних. Зміни морфологічних параметрів свідчать про напруження в фізіологічному стані організму опромінених тварин.
Сукупність отриманих результатів та даних літератури вказує на складні пристосувально-адаптаційні процеси, що відбуваються в популяціях тварин у зоні радіоактивного забруднення.