ОСОБЛИВОСТІ РАДІОЕКОЛОГІЧНОЇ СИТУАЦІЇ ЗОНИ РАДІОЕКОЛОГІЧНОГО КОНТРОЛЮ УКРАЇНСЬКОГО ПОЛІССЯ У ВІДДАЛЕНИЙ ПЕРІОД ПІСЛЯ АВАРІЇ НА ЧАЕС ТА ЇХ ЗНАЧЕННЯ У ФОРМУВАННІ ДОЗОВИХ НАВАНТАЖЕНЬ НА НАСЕЛЕННЯ

 

Г.М.Чоботько

 

Інститут агроекології і природокористування НААН, Київ

 

Для оцінки радіоекологічної ситуації у регіоні важливим завданням є виділення критичних за радіоекологічною оцінкою екосистем та їх внесок у радіаційне навантаження на сільське населення. Характерні для даного регіону перезволожені ґрунти мають великі значення коефіцієнтів переходу радіонуклідного забруднення із ґрунту в рослини. Так, основну частину на пасовищах складають торфові ґрунти, які мають високі коефіцієнти переходу радіонуклідів у системі ґрунт-рослина. Отже, навіть невеликі зміни зовнішніх умов (гідрометеоумови) можуть призвести до значних змін у забрудненні радіонуклідами рослинницької продукції. Урочища є визначальними дозоутворюючими джерелами в ланцюгу: пасовище-сіно (трава)-тварина-молоко (м’ясо)-людина. На цій основі такі екосистеми, як природні кормові угіддя (урочища) та лісові екосистеми, можна вважати потенційно критичними з точки зору радіоекологічної ситуації. Аналіз радіоекологічної ситуації проведений на основі даних, отриманих в результаті експедицій, проведених співробітниками Інституту агроекології і природокористування НААН та спостережень місцевих радіологічних і радіоекологічних служб. Аналіз забруднення ґрунту вказує на просторову неоднорідність вмісту ^І37Cs в поверхневому шарі майже кожного приватного господарства й урочища та у рослинницькій продукції. Це пов'язано з неоднорідністю ландшафту, можливостями змиву паводковими водами, відмінностями у типах ґрунтів, що насамперед визначає фіксуючу властивість ґрунту щодо радіонуклідів та ін. Така неоднорідність теж зумовлена, як відомо, особливостями атмосферного переносу забруднення та його випадання на поверхню ґрунту під час аварії. Можна констатувати, що з огляду на інтенсивне використання урочищ міграція радіонуклідів із лісової екосистеми на присадибні ділянки відбувається за рахунок випасу великої рогатої худоби та сінозаготівлі, а відтак відбувається концентрація радіоактивності на присадибних ділянках через гній. Порівняльний аналіз даних середніх значень вмісту ^!37Сs радіоактивного забруднення ґрунту в приватних (підсобних) господарствах, у пробах молока місцевого виробництва як одного із основних дозоутворюючих продуктів та даних, отриманих за допомогою лічильників випромінювання людини за вмістом ^!37Сs для жителів досліджуваного регіону. Звертає на себе увагу великий розкид їх значень. Очевидно, що кожного року можна чекати повторення подібної ситуації. Звичайно, вона може змінюватися і залежно від початку та кінця пасовищного та стійлового періодів, та інших умов. Встановлено, що дозове навантаження майже у третини досліджуваних дорослих мешканців перевищувало 0,25 мЗв/рік.