ДОЗОЗАЛЕЖНІ ЗМІНИ БІОКІНЕТИЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ ЛАБОРАТОРНИХ ЩУРІВ

 

І.П. Дрозд, О.А. Сова

 

Інститут ядерних досліджень НАН України, Київ

 

Досліджували особливості функціонування щитоподібної залози (ЩЗ) статевозрілих щурів-самців лінії Вістар з усталеним метаболізмом у широкому діапазоні поглинених доз за одноразового перорального надходження ¹³¹І. Експеримент проводили на 4-х групах тварин. Гамма-спектрометричним методом визначали вміст йоду в ЩЗ через 1, 2, 3, 7 та 14 діб за надходження 3,3; 19,2; 114,8 та 327 кБк ізотопу до організму тварин. За отриманими результатами визначали аналітичні вирази, що описують функції утримання йоду й дозозалежні характеристики виведення його з органу.

Для усіх груп тварин процес накопичення йоду завершався за 24 години і описується виразом

,

де Q_t активність у депо на час t; q – активність, що надійшла в депо; λ_н – стала виведення на стадії накопичення (для ¹³¹І λ_н=0,161); t = 1 доба – термін накопичення.

Процес виведення йоду (після 1-ї доби) описується виразом

Q_t = q_max exp(-λ_в t),

де q_max – максимальна активність, що накопичилась у депо впродовж 1 доби; λ_в – стала виведення; t – поточний час у добах.

Біологічний період напіввиведення (Т_б) ізотопу із ЩЗ виявився дозозалежним. До значення дози 32 Гр цей показник зростає за лінійно-квадратичною функцією, а надалі спадає за експоненційною залежністю (рис.).

Рис. Залежність біологічного періоду напіввиведення ¹³¹І від дози опромінення щитоподібної залози

 

Зростання Т_б, що спостерігається на початковому відрізку кривої, можна пояснити поступовим розвитком ятрогенного гіпотиреозу, обумовленого помірним ураженням тканини ЩЗ, унаслідок чого відбувається зниження продукції тиреотропних гормонів і, відповідно, зменшення виходу йоду в кровяне русло. За доз понад 32 Гр починається радіаційно зумовлена деструкція тканини ЩЗ, що призводить до прискореня виведення ізотопу із органа. За нашою оцінкою повний розпад ЩЗ відбувається за досягнення поглиненої дози 750±50 Гр.