альфа-розпад ¹⁵¹Eu

 

С. С. Нагорний^1,2, Н. Казалі^2,3, Ф. Оріо⁴, Л. Патавіна², Дж. В. Біман⁶, Ф. Беліні^4,5, Л. Кардані^4,5, І. Дафіней⁴, С. Ді Доміціо⁷, М. Л. Ді Вакрі², Л. Жіроні^8,9, М. Б. Космина¹⁰, Б. П. Назаренко¹⁰, С. Нісі², Ж. Песіна⁹, Ж. Піперно^4,5, С. Піро⁹, К. Русконі⁹, А. М. Шеховцов¹⁰, К. Томей⁴, М. Віньяті⁴

 

¹Інститут ядерних досліджень НАН України, Київ, Україна

²НІЯФ – Підземна лабораторія Гран Сассо, Ассерджі, Італія

³Фізтико-хімічний факультет Університету Л‘Аквіли, Копіто, Італія

⁴НІЯФ – відділення Риму, Рим, Італія

⁵Фізичний факультет – Римський університет «Ла Сепієнса», Рим, Італія

⁶Лоуренсівська національна лабораторія Берклі, Берклі, Каліфорнія, США

⁷Фізичний факультет Університету Генуї та НІЯФ – Генуезьке відділення, Генуя, Італія

⁸Фізичний факультет Університету Мілану, Мілан, Італія

⁹НІЯФ – відділення Мілан-Бікока, Мілан, Італія

¹⁰Інститут монокристалів НАН України, Харків, Україна

 

Вперше було впевнено спостережено альфа-розпад ¹⁵¹Eu на основний стан дочірнього ядра ¹⁴⁷Pm з використанням сцинтиляційного болометра з кристалом Li₆Eu(BO₃)₃ масою лише 6.15 г. Експериментально вимірянні період напів-розпаду та енергія розпаду становлять Т_1/2 = (4.62±0.95(стат.)±0.68(сист.))×10¹⁸ років та Q_a = 1948.9±6.9 кеВ, відповідно. Значення періоду напів-розпаду добре узгоджується з недавніми теоретичними розрахунками з використанням напів-емпіричних формул [1,2], а також з попередньою експериментальною вказівкою на існування данного альфа-розпаду [3].