ЕФЕКТИ ВЗАЄМОДІЇ ВИПРОМІНЮВАННЯ НАДНИЗЬКОГО РІВНЯ З КВАНТОВИМИ КОГЕРЕНТНИМИ СИСТЕМАМИ

 

Л. С. Марценюк

 

Інститут ядерних досліджень НАН України

 

Дослідження взаємодії низько інтенсивного випромінювання з когерентними структурами живого організму і квантовими макроструктурами в даний час інтенсивно проводяться  завдяки істотним досягненням за останні десятиліття в квантовій оптиці, у фізиці живого, нанофізиці; теоретичним розробкам квантової теорії поля, що відкрили нові можливості і поставили нові завдання.

Як показано в роботі [1] в когерентних системах ряд явищ, зокрема випромінювальні процеси істотно відрізняються по своїх характеристиках від тих, які виявляються в некогерентних системах (де працює закон випромінювання Планка).

До когерентних макросистем слід віднести когерентні домени у воді і водних структурах живих організмів, надпровідники, лазерні системи і ін. При дії на ці об'єкти наднизького електромагнітного випромінювання, були виявлені деякі ефекти, які не мають місце в звичайних некогерентних середовищах. До таких ефектів відносяться: ефект М. Жадіна, ефект резонансної взаємодії НВЧ- випромінювання наднизької інтенсивності з живими об'єктами і водним середовищем (СПЕ-эффект), явища міжклітинної взаємодії, відкриті ще А. Гурвичем, явища випромінювання біофотонів і ряд інших.

Для опису таких ефектів і пояснення причини того, що ці ефекти можуть виникати тільки при наднизьких енергіях, необхідне залучення таких понять як когерентні стани, стислі фотони, теорії квантових неруйнуючих вимірювань, надвипромінювання Діке, теорія заплутування і декогеренции, інформаційної взаємодії через потенціали поля і ін.

Проте, як було показано раніше [2-3], СПЕ-ефект можна використовувати як експериментальну ілюстрацію явищ у водному середовищі, що описуються квантово-електродинамічною теорією води, створеною  Дж. Препарата. Саме це дозволяє авторові даної роботи вперше оцінити верхній рівень енергії низькоінтенсивного випромінювання на резонансних частотах як такий, що він не повинен перевищувати величини, при якому когерентний стан може перейти в некогерентний, або ж відбувається руйнування суперкогерентного стану між когерентними доменами у водному середовищі (живих організмів).

 

1. Dicke R.H. Coherence in spontaneouse radiation processes. // Phys.Rev. 1954. V. 93. P. 99-111.

2. Martseniuk L.S. The Properties of Water Nanostructures in Nanosystems. Chapter 8. Р.133-149. /In: «Nanoplasmonics, Nano-Optics, Nanocomposites and Surface Studies». Editors: Fesenko O., Yatsenko L. 2015. Springer. 489 P.

3. М.В.Курик, Марценюк Л.С. Физические основы жизни. 2012. LAP LAMBERT Academic Pabliching (Germany). IBSN: 978-3-8473-7903-4. 174 с.