Наукова конференція Інституту ядерних досліджень НАНУ
8-12 квітня 2019 р.

Тези доповідей

Секція: Радіаційна фізика та реакторне матеріалознавство

8 квітня 2019 р., понеділок, 16:30

Регламент: 12+3 хв

попередня

до розкладу

наступна


ПросторовА Структура електронно-діркової рідини
у 2D напівпровідникОВИХ СИСТЕМАХ

 

В.Й. Сугаков, А.А. Чернюк

 

Інститут ядерних досліджень НАН України, Київ, Україна

 

Вивчення електронно-діркової рідини (ЕДР) у низьковимірних матеріалах залишається актуальною задачею у звязку з експериментальним відкриттям в останні роки ЕДР в кванто-вих ямах, утворених різними матеріалами: у кремнієвих напівпровідникових системах [1], у квантових ямах та надгратках на базі AlGaAs, а також у нових ван-дер-ваальсових гетеро-структурах – дихалькогенідах MoTe2 та MoS2 [2,3]. Просторові структури в 2D системах, створені та керовані світлом, можуть бути перспективними для оптоелектроніки.

При опроміненні світлом 2D cистем в областях співіснування фаз ЕДР повинна формува-тись у вигляді острівців, проте взаємодія між острівцями до цього часу не розглядалася. У даній роботі продовжується теоретичне дослідження формування острівців ЕДР на основі статистичної моделі, апробованої при вивченні колективної поведінки острівців конденсова-ної фази екситонів у квантових ямах напівпровідників, опромінених світлом [4], а саме: роз-глянуто флуктуації положення острівців у смужці квантової ями та структура ЕДР у диско-подібній системі в залежності від інтенсивності накачки та температури. Взаємодія між ост-рівцями здійснюється через дифузійні поля екситонів: захоплення екситонів певним ост-рівцем впливає на густину екситонів біля сусідніх острівців і, отже, на їх ріст.

Показано, що середньо-квадратичне відхилення місцеположення острівця  від періо-дичного розподілу вздовж смуги, поділене на відстань між острівцями L, зменшується з рос-том накачки (Рис.1). У системі з накачуванням у формі диску можливі різні структури ЕДР (оцінюються за ймовірностями станів): у вигляді одиничного острівця або острівців, еквідис-тантно розташованих по краю диску, у вигляді кільця чи суцільного диску. На рис.2 наведена кількість острівців ЕДР N із ростом накачки G для диску радіусом R=20 μм.

Рис.1

Рис.2

 

1.  Т.М. Бурбаев, Д.С. Козырев, Н.Н. Сибельдин и др. Письма в ЖЭТФ 98 (2013) 926.

2.  T.B. Arp, D. Pleskot, V. Aji et al. // Nature Photonics 13, 245 (2019).

3.  Y. Yu, A. Bataller, R. Yountset al. // arXiv:1710.09538 [cond-mat.mtrl-sci] (2017).

4.  V.I. Sugakov. Phys. Rev. B 76 (2007) 115303.

 


попередня

до розкладу

наступна