Моніторингові дослідження НАКОПИЧЕННЯ радіонуклідів ¹³⁷Cs та ⁹⁰Sr  рибами Запорізького водосховища

 

Г. C. Білоконь, Т. В. Ананьєва, Ю. І. Просяник

 

Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара

м. Дніпропетровськ

 

Аварія на Чорнобильській АЕС – найбільша техногенна катастрофа у світі, що різко погіршила радіоекологічну ситуацію на площах водозбору Дніпра та його водосховищ. Водні екосистеми Запорізького водосховища забруднені радіонуклідами чорнобильського походження. Запорізьке водосховище є унікальним, оскільки знаходиться у  Придніпровському промислово-економічному регіоні, провідними галузями якого є чорна та кольорова металургія, хімічна та гірничодобувна промисловість. Екологічний стан є однією з найгостріших проблем в регіоні, який займає провідне місце за рівнем забрудненості навколишнього середовища. Підвищений вміст та сумісна дія альтерогенів різного походження можуть знизити стійкість організмів риб у відношенні до поглинання штучних радіонуклідів. Таким чином, важливо проводити моніторингові дослідження вмісту радіонуклідів в рибах з метою мінімізації потрапляння радіонуклідів до організму людини при споживанні рибної продукції. 

Було визначено рівні вмісту радіонуклідів штучного походження (¹³⁷Cs та ⁹⁰Sr) та коефіцієнти їх накопичення в тканинах промислових видів риб Запорізького водосховища. Об’єктом досліджень  були наступні види риби: карась сріблястий - Carassius auratus gibeli; плітка звичайна – Rutilus rutilus; головень звичайний – Leuciscus cephalus; плоскирка звичайна - Blicca bjoerkna; щука звичайна – Exos lucius; окунь річковий – Perca fluviatsli; судак звичайний - Lucioperca lucioperca; товстолобик білий - Hypophthalmichthys molitrix; лящ звичайний - Abramis brama. Рибу відбирали у нижній частині Запорізького водосховища (с. Військове) під час весняно-літніх контрольних ловів протягом 2010 – 2013 рр.

За результатами наших досліджень виявлено, що за видовою специфічністю штучні радіонукліди ¹³⁷Cs у м’язовій тканині риб накопичуються наступним чином: щука > головень > карась > товстолобик > окунь > плітка > плоскирка > лящ > судак > сазан;  ⁹⁰Sr - щука > лящ > головень > карась  > окунь > судак > сазан > товстолобик > плітка > плоскирка. Радіонукліди цезію-137 містяться в межах від  2,2 Бк/кг (сазан) до 3,8 Бк/кг (щука); стронцію-90 - від 0,9 Бк/кг (сазан) до 1,2 Бк/кг (головень).

Коефіцієнти накопичення цезію-137 відносно води були набагато вище ніж стронцію-90 та коливались від 52 до 95 для цезію-137, від 10 до 20 для стронцію-90. Найбільші коефіцієнти накопичення  цезію-137 мають щука, головень та карась, стронцію-90 – щука, лящ та карась.

В м’язовій тканині риб Запорізького водосховища виявлені штучні радіонукліди чорнобильського сліду -  цезій-137 та стронцій-90. Найбільший вміст штучних радіонуклідів мають іхтіофаги та бентофаги. Коефіцієнти накопичення ¹³⁷Cs відносно вмісту його у воді для риби  значно вищі, ніж такі для ⁹⁰Sr. Таким чином, у Запорізькому водосховищі основну радіаційну небезпеку при споживанні риб у їжу становлять радіонукліди ¹³⁷Cs. Отримані результати свідчать, що показники вмісту штучних радіонуклідів є значно  нижчі за затверджені в Україні норми (ДР-2006).