ОСОБЛИВОСТІ НАКОПИЧЕННЯ ¹³⁷CS ПРЕДСТАВНИКАМИ РОДИНИ ROSACEAE ГОЛОСІЇВСЬКОГО ЛІСУ

 

М. О. Прилипко, В. А. Гайченко

 

Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ

 

Інтерес до проблем лісової радіоекології після аварії на Чорнобильській АЕС обумовлений тим, що акумуляція і перерозподіл радіонуклідів в лісових біогеоценозах специфічні, а деякі особливостей є притаманним виключно для лісів, зокрема, найбільш тривалі періоди ефективного напівочищення, внаслідок чого вони залишаються критичними з точки зору надходження і міграції радіонуклідів.

Критичність з погляду формування доз внутрішнього опромінення населення при вживанні лісових харчових продуктів, головним чином, грибів та ягід обумовлена більшим радіоактивним забрудненням лісових ландшафтів у порівнянні з відкритими та значно вищими (на один-три порядки) коефіцієнтами переходу ¹³⁷Cs та ⁹⁰Sr до другорядної продукції лісу порівняно з сільськогосподарською продукцією.

Характерною рисою радіоактивного забруднення Голосіївського лісу є надзвичайно висока строкатість пов’язана, в першу чергу, з особливостями рельєфу цієї місцевості. Вивчення особливостей накопичення і перерозподілу основних дозоутворюючих радіонуклідів дикою лісовою рослинністю обумовлюється частковим використанням їх плодів, для харчування людини та в народній медицині. Проте, безпечне їх використання, в першу чергу як засобів народної медицини та певної складової харчового раціону людини, неможливе без знання рівнів і інтенсивності накопичення ¹³⁷Cs – радіонукліду, що обумовлює внутрішнє опромінення і формує підвищену ефективну дозу.

Для культивованих плодових дерев відомі коефіцієнти переходу і накопичення у плодах. Водночас, для дикорослих рослин ці показники вивчені недостатньо.

Для дослідження були вибрані найбільш розповсюджені рослини - лісова яблуня (Malus praecox), груша лісова (Pyrus communis L), ожина сиза (Rubus caesius L), шипшина собача (Rosa canina L). З метою вивчення особливостей накопичення і перерозподілу ¹³⁷Cs у вегетативній частині рослин і в їх плодах були проаналізовані  гілки другого року зростання, як органи рослини, найбільшою мірою пов'язані саме з плодами.

Дослідженням підтверджена пряма залежність між питомою активністю плодів та питомою активністю гілок. З віддаленістю від кореневої системи спостерігається зменшення питомої активності в ланці рослина → плід. Максимальна питома активність гілок другого року характерна для шипшини сизої (388 Бк/кг), мінімальна – для груші лісової (44 Бк/кг сухої маси). Така ж закономірність спостерігалась і для плодів (270 і 79 Бк/кг відповідно).

Водночас, груша лісова відрізняється від інших досліджених Rosacea високим коефіцієнтом накопичення – 1,8, тоді як ожина сиза має К_Н лише 0,7. Такі відмінності у значенні коефіцієнта накопичення є свідченням дуже інтенсивного надходження радіонукліду саме до ожини сизої, що підтверджується найвищим коефіцієнтом переходу (К_П) серед досліджених видів – 2,1∙10^-3 Бк/м².

Отже встановлено наявність видових особливостей не лише в питомій активності, але й у інтенсивності надходження радіонуклідів до рослин.