ДОСЛІДЖЕННЯ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ РАДІАЦІЙНОЇ ЧУТЛИВОСТІ ОНКОЛОГІЧНИХ ХВОРИХ

 

О.М. Демченко Е.А. Дьоміна

 

Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України, відділ радіобіології та екології

 

Вступ. Сьогодні цілком очевидно, що радіаційна онкологія може бути науково обоснована лише в результаті ретельного вивчення радіаційної чутливості пухлини та нормальних тканин, а також оволодінням методів її направленої модифікації. Підвищення ефективності променевої терапії онкологічних хворих пов’язують з урахуавнням індивідуальної радіочутливості (ІРЧ) пухлини у пухлиноносіїв, що дозволить ефективно проводити хіміопроменеву терапію при високих дозах опромінення з використанням радіомодифікаторів. Так як геном людини найбільш чутлива структура при опроміненні, то актуальним є оцінка індивідуальних променевих реакцій хромосомного апарату клітин онкологічних хворих.

Мета роботи. Визначення та порівняння індивідуальної радіаційної чутливості онкологічних хворих на хромосомному рівні соматичних клітин.

Матеріали і методи. Застосування G₂ тесту до початку протипухлинної терапії онкологічних хворих. Метафазний аналіз радіаційно-індукованих аберацій хромосом. Статистичні методи.

Результати. Критерієм оцінки величини ІРЧ онкологічних хворих за G_{2 –} тестом була частота аберацій хроматидного типу, індукованим тестуючим опроміненням клітин в дозі 1,5 Гр в найбільш радіочутливому постсинтетичному періоді  мітотичного циклу. В порівняльному аспекті проводили дослідження ІРЧ відносно здорових осіб (контрольна група). З підвищенням ІРЧ зростає пригнічуючий вплив малих доз γ-опромінення на проліферативний потенціал лімфоцитів периферичної крові (ЛПК). Встановлено, при одній і тій же дозі опромінення частота індукованих аберацій хромосом для більш радіочутливого донора у 4 рази вища, ніж для відносно радіорезистентного. При дозі 0,5 Гр  співвідношення ефектів, для цих осіб також суттєво розрізнялися : 18,1 і 9,3 аберацій/100 клітин, відповідно, тобто частота аберацій хромосом різниться у 1,94 рази. У обстежених онкологічних хворих середні частоти аберацій хромосом (0,07 на клітину), аберацій хроматичного типу (0,05 на клітину) та дицентриків (0,016 на клітину) в ЛПК достовірно перевищують значення середньопопуляційного рівня та аналогічні показники в групі порівняння. Вперше встановлено, що на характер дозової залежності виходу аберацій хромосом при γ-опроміненні культури ЛПК впливає ІРЧ онкологічних хворих, з підвищенням якої змінюються розташування плато (дозонезалежної ділянки) на кривій „доза-ефект“. Спостерігалася варіабельність ІРЧ в групі онкологічних хворих. Найбільш радіочутливими вважали хворих з ІРЧ що дорівнює 45 аберацій/100 клітин.

Висновок. Нами встановлено індивідуальну радіаційну чутливість онкологічних хворих варіабельну G_{2 –} тестом за  доцільно враховувати при проведені променевої терапії з метою мінімізації ускладнень.