Наукова конференція Інституту ядерних досліджень НАНУ
27-31 січня 2014 р.

Тези доповідей

Секція: Атомна енергетика

29 січня 2014 р., 14:45

Регламент: 10+5 хв.

попередня

до розкладу

наступна


СТІЙКІСТЬ ХВИЛІ ПОДІЛІВ СТАЛОЇ ФОРМИ У ЯДЕРНОМУ

СЕРЕДОВИЩІ

 

В. М. Хотяїнцев1,  А. В. Аксьонов2, О. М. Хотяїнцева3, В. М. Павлович4

 

3, 4Інститут ядерних досліджень НАН України, Київ

1,2Київський Національний Університет ім. Т. Шевченка

 

Реактор на хвилі ядерних поділів (РХЯП) — це ядерний реактор на швидких нейтронах, що працює за рахунок проходження ланцюгової реакції у вигляді автохвилі. Суттєвою перевагою цього типу реакторів є можливість використання збідненого урану в якості палива. В роботі досліджується стійкість розв’язків у вигляді хвилі стаціонарної форми відносно повільних змін концентрацій ядер за наявності зворотного зв’язку. Квазіодновимірна модель реактора циліндричної форми описує спільну кінетику ядерних концентрацій та густини потоку нейтронів і включає рівняння вигорання та рівняння дифузії нейтронів в одногруповому наближенні з урахуванням зворотного зв’язку за температурою у найпростішій формі. Поглинання в охолоджувачі, конструкційних матеріалах і враховувалась параметром ефективної концентрації поглинача p, який наближено враховує також втрати нейтронів за рахунок витоку нейтронів у радіальному напрямку. У наших попередніх роботах досліджувалась швидкісна характеристика РХЯП — залежність швидкості хвилі від цього параметра. Виявилось, що дана залежність є двозначною: для ядерного середовища заданого складу існують стаціонарні розв’язки для двох різних швидкостей, що відповідають верхній і нижній гілкам швидкісної характеристики. Вигляд швидкісної характеристики залежить від величини зворотного зв’язку за температурою.

Нестаціонарна задача з початковими станами для верхньої і нижньої гілок при різних значеннях коефіцієнта зворотного зв’язку розв’язувалась чисельно. В системі спостерігаються як повільні перехідні процеси, обумовлені зміною концентрацій ядер, з характерним часом порядку часу переміщення хвилі на свою ширину (1 – 10 років), так і швидкі нейтронно-ядерні коливання або затухаючі процеси, з характерними часами порядку кількох годин або днів. Останні не є предметом досліджень у даній роботі. Показано, що стаціонарні розв’язки для верхньої гілки швидкісної характеристики є стійкими відносно повільних процесів. Стаціонарні розв’язки для нижньої гілки відносно повільних є нестійкими незалежно від величини коефіцієнту зворотного зв’язку. У разі малої зміни ефективної концентрації поглинача p (в межах 10-5) хвиля або затухає (при збільшенні p), або відбувається вихід на стаціонарну хвилю, що відповідає верхній гілці швидкісної характеристики (при зменшенні p). Стійкість розв’язку у вигляді хвилі стаціонарної форми заданої швидкості залежить від його приналежності до верхньої або нижньої гілки, а від величини коефіцієнта зворотного зв’язку залежить, якій саме гілці відповідає дана швидкість хвилі. Таким чином показано, що у реакторі з урановим циклом швидкість стаціонарної хвилі не може бути меншою деякого мінімального значення, яке залежить від величини зворотного зв’язку і відповідає значенню швидкості в точці перегину швидкісної характеристики. Це обмежує можливу густину енерговиділення в реакторі знизу та є важливим з точки зору його практичної реалізації.

 


попередня

до розкладу

наступна