ОПИС ПАРНИХ КОРЕЛЯЦІЙ ТОТОЖНИХ НУКЛОНІВ В АДІАБАТИЧНІЙ ТРИЧАСТИНКОВІЙ МОДЕЛІ

 

Р. М. Плекан,  В. Ю. Пойда,  І. В. Хіміч

 

Ужгородський національний університет, Ужгород

 

З метою виходу за рамки однонуклонного наближення типу Хартрі-Фока [1] і врахування ефектів спарювання нуклонів одного сорту і, відповідно, їх кутових і радіальних кореляцій у потенціальному підході була розвинута адіабатична тричастинкова модель ядра [2]. У запропонованій моделі парно-парне сферичне (деформоване) ядро  розглядається як система, що складається із відповідного остова і двох валентних нуклонів, які рухаються в його статичному полі. Ефективне середнє поле остова моделюється потенціалом Вудса-Саксона з одночастинковою спін-орбітальною взаємодією. Кореляції між валентними нуклонами враховуються, відповідно, введенням між ними залишкової взаємодії, яка моделюється потенціалом з нульовим радіусом дії із врахуванням відштовхування нуклонів на малих відстанях. В основі моделі лежить також припущення про розділення руху валентних нуклонів у просторі  на швидкий рух по кутових змінних на гіперсфері  і адіабатичний (повільний) вздовж гіперрадіусу  та введення зручного для опису поняття потенціального терму нуклонів ядра .

Зауважимо, що дослідні дані про нульові спіни парно-парних ядер в основних станах вказують на те, що сильна кореляція між двома нуклонами одного сорту можлива тільки тоді, коли вони перебувають у станах з однаковою енергією та однаковими квантовими числами, які необхідні для повного опису станів нуклонів, за винятком протилежних по знаку проекцій їхніх повних моментів.

Відомо, що парні кореляції тотожних нуклонів призводять до існування надплинних ядерних станів. Першим на можливість надплинності ядерної матерії вказав Боголюбов [3]. Найбільш послідовно і коректно парні кореляції нуклонів одного сорту враховуються в надплинній моделі ядра [4, 5] на основі формалізму вторинного квантування.

У потенціальному підході у рамках адіабатичної тричастинкової моделі проведені чисельні розрахунки енергетичних спектрів та енергій спарювання нуклонів цілого ряду парно-парних ядер, в яких у відповідних зовнішніх оболонках містяться два валентні нуклони, або в яких до заповнення зовнішніх оболонок не вистачає двох нуклонів. Досліджено внески у спектри відповідних ядер енергій спарювання, обумовлених впливом парних кореляцій нуклонів за рахунок залишкової взаємодії. З’ясовано, що за рахунок залишкової взаємодії має місце тонка структура енергетичного спектру по сумарному кутовому моменту ядра.

 

1.      Барц Б.И., Болотин Ю.Л., Инопин Е.В., Гончар В.Ю. Метод Хартри-Фока в теории ядра. – К.: Наукова думка, 1982. – 208 c.

2.      Капустей М.М., Плекан Р.М., Пойда В.Ю., Хіміч І.В. Адіабатична тричастинкова оболонкова модель ядра // УФЖ. – 2001. – Т. 46, № 5-6. – С. 524-528.

3.      Боголюбов Н.Н. К вопросу об условии сверхпроводимости в теории ядерной материи // Докл. АН СССР. ‑ 1958. ‑ Т. 119, № 1. ‑ С. 52-55.

4.      Soloviev V.G. On the Superfluid State of the Atomic Nucleus // Nucl. Phys. ‑ 1958/59. ‑ Vol. 9, Iss. 4. ‑ P. 655-664.

5.      Belyaev S.T. Effect of Pairing Correla­tions on Nuclear Properties // Dan. Mat. Fys. Medd. ‑ 1959. ‑ Vol. 31, No. 11. ‑ P. 1-55.