Дослідження механічних властивостей реконструйованих зразків при використанні хвостовиків із сталі 23Г1А

 

Л.І.Чирко, Ю.В.Чайковський

 

Інститут ядерних досліджень НАН України, Київ

 

       В зв’язку з тим, що для реконструкції ЗС хвостовики виготовлялися з корпусної сталі, яка досить дорога і труднодоступна, з'явилась необхідність заміни цієї сталі на більш дешеву і доступну без втрати міцностних властивостей швів. Оскільки раніше були проведені дослідження стосовно використання інших сталей і показана можливість виготовлення хвостовиків з мало вуглецевих сталей з межею плинності не менше 360 МПа. В роботі проведені дослідження механічних властивостей швів і реконструйованих зразків типу Шарпі з використанням хвостовиків із квадратного профілю 10х10 мм сталі 23Г1А, яка за паспортом має межу міцності 740 МПа.

       Об'єм досліджень сталі 23Г1А включає:

1.        хімічний склад сталі;

2.        виготовлення зразків на розтяг;

3.        визначення механічних характеристик сталі, зокрема межі плинності;

4.        реконструкція зразків типу Шарпі без надрізу з вставкою з корпусної сталі і хвостовиками з сталі 23Г1А;

5.        визначення стійкості швів шляхом випробування реконструйованих зразків без надрізу ударом молота копра (динамічні навантаження);

6.        визначення стійкості швів шляхом випробування реконструйованих зразків на трьох-точковий вигин (статичне навантаження);

7.        виготовлення надрізів в реконструйованих зразках типу Шарпі і вирощування втомних тріщин.

Знайдено, що

-        хімічний склад сталі відповідає паспортному,

-        межа плинності становить 676 МПа, міцності 746 МПа;

-        стійкість швів задовільна (витримує без руйнування динамічні і статичні навантаження);

-        параметри вирощування втомних тріщин знаходяться в межах стандарту.

Таким чином , в результаті проведення досліджень показана задовільна зварюваність сталі 23Г1А з корпусною сталлю і доведена можливість її використання в якості хвостовиків для реконструкції опромінених зразків-свідків. За результатами цих досліджень внесені зміни в технологію реконструкції зразків-свідків металу корпусів реакторів ВВЕР-1000.