ЕПІГЕНЕТИЧНА МІНЛИВІСТЬ КОЛОРАДСЬКОГО КАРТОПЛЯНОГО ЖУКА (LEPTINOTARSA DECEMLINEATA): ЗАГАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ.

 

О. Ю. Крайнюк,В. А. Гайченко

 

Національний Університет Біоресурсів і Природокористування України

 

Однією з актуальних проблем сучасності є вплив техногенної діяльності на об'єкти довкілля. Даний факт є вирішальним для розширення екологічних досліджень з метою визначення міри впливу техногенного навантаження на біотичний компонент екосистем. Роботи по вивченню фенетичного поліморфізму колорадського жука були розпочаті ще на початку ХХ ст. (Tower, 1903).

В якості дискретно змінних ознак - фенів - у колорадського жука виділяють: варіабельність малюнка частин тіла імаго і личинок, жилкування крил, забарвлення яєць. З усього цього розмаїття найчастіше використовуються фени малюнка частин тіла імаго, зокрема фени тімені, потилиці, передньоспинки і надкрил (Фасулаті, 1985, 1993, 2002; Єрьоміна, Денисова, 1987; Климець, 1988; Зеле, 2002; Беньковська і ін, 2004, Удалов і ін, 2010). Для ряду ознак показана еколого-генетична детермінація в успадковуванні (Овчинникова, Маркелов, 1982; Гриценко та ін, 1998).

При вивченні структури природних популяцій колорадського жука ми керувалися методом, що дозволяє визначити зміни фенотипу популяцій виду за співвідношенням основних морф надкрил імаго. Вибірки імаго проводились в НДГ «Великоснітинське ім. Музиченка» та на околицях с. Кислівка, Таращанського р-ну, Київської обл. Місця проводження вибірок обирались за різницею показників радіоактивного забруднення території. На території НДГ «Великоснітинське ім. Музиченка» показник забруднення ¹³⁷Cs становив 4-10 кБк/м², на околицях с. Кислівка – 185-555 кБк/м². Об'єм вибірок ентомологічного матеріалу з посадок картоплі становив при кожному зборі - 85 жуків.

На обох ділянках визначені по 8 морфотипів малюнка надкрил жуків з яких 3 є класичними, а 5 – новими. Відмінності стосуються кількості перетинок між смугами, їх площі та взаємного  розташування на правому і лівому надкрилах.

На обох ділянках виявлена асиметрія малюнку надкрил жуків. Виборка з ділянки "Кислівка" характеризується вдвічі вищим числом асиметричних елітр ніж ділянка "Снітинка", що, скоріш за все, пов'язане з підвищеною щільністю забруднення ґрунту.

Статистичний аналіз матеріалу встановив, що коефіцієнт асиметрії ознаки з ділянки "Кислівка" майже співпадає з аналогічними даними, отриманими в зоні відчуження ЧАЕС – 0,267 і 0,237 відповідно.

Отримані дані підтверджують загальну тенденцію до збільшення мінливості в популяціях тварин, що мешкають в умовах радіоактивного забруднення в бік ускладнення малюнку, що, можливо, пов'язане зі збільшенням кількості меланіну – загальновідомого акцептора електронів, тобто має певне адаптивне значення до підвищеного радіаційного пресу. На увагу заслуговує той факт, що морфи вибірки з с. Кислівка мали більш виражений малюнок надкрил, та більшу кількість меланінових перетинок між повздовжніми рисками жилкування. Виходячи з цього можна вважати, що на території з підвищеним радіоактивним фоном організм імаго синтезував більшу кількість меланіну, ніж на території з нижчою радіоактивністю. Виявлені морфо-фізіологічні особливості імаго колорадського жука, що відносяться до різних морфотипів, свідчать про поліморфізм життєвих стратегій, що дозволяє підтримувати високий адаптивний потенціал в локальних популяціях виду.