НАКОПИЧЕННЯ¹³⁷Cs НЕЇСТІВНИМИ ГРИБАМИ ГОЛОСІЇВСЬКОГО ЛІСУ

 

Лапа Ю.В., ГайченкоВ.А.

 

Національнийуніверситетбіоресурсів і природокористуванняУкраїни

 

На перших етапах після аварії на ЧАЕС в забрудненні довкілля домінувало аеральне забруднення, сформоване, в основному, осіданням радіоактивних аерозолів. На більш пізніх етапах почало домінувати забруднення, сформоване внаслідок переміщення випадань до лісової підстилки і ґрунту. Саме в цей час основним шляхом надходження радіонуклідів до живих об'єктів стало так зване кореневе надходження.

Основна маса радіонуклідів, що випали, донині сконцентрована у верхніх шарах ґрунту, які характеризуються надзвичайно високою концентрацією живих організмів. Серед цих організмів особливе місце посідають гриби – особлива група живих організмів, що нараховує близько 100 тисяч видів. Гриби, що зростають у лісах, є не тільки цінними харчовими продуктами, але й специфічними компонентами лісових біогеоценозів, відіграють важливу роль у функціонуванні останніх, у тому числі також і у міграції радіонуклідів. Внесок грибів у біологічний кругообіг ¹³⁷Cs у декілька разів перевищує внесок деревного і трав’янисто-чагарникового ярусу.

Вивчення накопичення макроміцетами ¹³⁷Cs, що потрапив у навколишнє середовище в результаті аварії на ЧАЕС, показали, що вміст ¹³⁷Cs в них змінюється в широких межах. Відмінності величини питомої активності у грибів різних видів пов’язані з впливом наступних чинників: щільність забруднення ґрунту ¹³⁷Сs; тип первинного забруднення (паливний чи конденсаційний компонент); належність до різних екологічних груп (мікоризоутворювачі, сапротрофи, ксилотрофи); глибина розташування основної частини міцелію в ґрунті; екологічні умови зростання.

На жаль, з уваги дослідників майже випала така значна частина представників царства грибів як неїстівні, які мають значно більше поширення ніж їстівні і виконують в біогеоценозах функцію розкладання відмерлої органіки майже до стадії мінералізації. З іншого боку відомо, що гриби, віднесені людиною до неїстівних або до умовно їстівних, є джерелом живлення значного число тварин, у тому числі і крупних. Завдяки значно більшій ніж у їстівних грибів біомасі, ця умовна група бере більшу участь у мінералізації лісового опаду, прискорюючи тим самим міграцію радіонукліду до ґрунту. Завданням дослідження є визначення інтенсивності накопичення ¹³⁷Cs найбільш поширеними в умовах Голосіївського лісу неїстівними грибами – блідою поганкою, порхавкою, рядовкою сірою та порівняння їх з сироїжкою ароматною як їстівним грибом.

Найбільш інформативним показником, що характеризує інтенсивність накопичення радіонукліду, є коефіцієнт переходу (К_п). Завдяки використанню К_п можна встановити не лише видові особливості накопичення, але й врахувати вплив характеру місцезростання на цей процес.

Дослідженням встановлено, що для неїстівних грибів Голосіївського лісу характерні високі коефіцієнти переходу, а види грибів за збільшенням показника можна розташувати у ряд: порхавка > бліда поганка > опеньок несправжній > сироїжка ароматна > рядовка сіра.

Окремо порівнювались К_н для опенька несправжнього і опенька осіннього як видів, що використовують для живлення однаковий субстрат. Встановлено, що на відміну від опенька осіннього К_н опенька несправжнього значно вищий в умовах однакової питомої активності субстрату.