Наукова конференція Інституту ядерних досліджень НАНУ
27-31 січня 2014 р.
Тези доповідей
Секція: Радіоекологія та радіобіологія
31 січня 2014 р., С07
Регламент: стендова доповідь
ВПЛИВ N-СТЕАРОЇЛЕТАНОЛАМІНУ НА ГЕМАТОЛОГІЧНІ ПОКАЗНИКИ ПЕРИФЕРИЧНОЇ КРОВІ ЩУРІВ В УМОВАХ КОМБІНОВАНОЇ ДІЇ ОПРОМІНЕННЯ ТА СТРЕСУ
Н. К. Родіонова1 Н. П. Атаманюк1, Л. П. Дерев’янко1, В. В. Талько1,
А. М. Яніна1, М. В. Шелковський1, Г. В. Косякова2, О. Ф. Мегедь2, Н. М. Гула2, А. А. Чумак1
Після відкриття ендоканабіноїдної системи спеціалістами інтенсивно вивчається вплив канабіміметичних препаратів на організм. Особливої уваги заслуговують дослідження біологічно активних речовин N-ацилетаноламінів (NАЕ), які мають канабіміметичні властивості і здатні впливати на біохімічні процеси, що лежать в основі патогенезу багатьох захворювань. Дослідження вітчизняних вчених зосереджені на вивченні NАЕ з насиченими ланцюжками, зокрема, N-стеароїлетаноламіну (NSE).
Мета роботи: дослідити зміни гематологічних показників периферичної крові щурів при комбінованій дії опромінення, емоційно-больового стресу та введення N-стеароїлетаноламіну до та після опромінення.
Досліди проведені на 120 білих лабораторних щурах-самцях. N-стеароїлетаноламін вводили перорально в дозі 10,0 мг/кг маси тварин одноразово щоденно упродовж 7 діб до- та після комбінованої дії опромінення і стресу. Щурів опромінювали одноразово тотально в дозі 6,0 Гр на радіотерапевтичному апараті „Тератрон” (Канада), (джерело − 60Со, потужність експозиційної дози 4,39∙10-4 Кл/кг∙с). Емоційно-больовий стрес моделювали шляхом застосуванням подразнення електричним струмом (фут-шок). Гематологічні показники визначали через 3, 7 і 14 діб після опромінення. Підрахунок формених елементів периферичної крові проводили меланжерно-камерним способом, вміст гемоглобіну визначали за методом Салі. Кольоровий показник розраховували за стандартною методикою. Мазки крові фарбували за Романовським. Лейкограми підраховували на 200 клітин. Проводили диференційний підрахунок лімфоцитів в залежності від їх величини. Здійснювали якісну оцінку лейкограми шляхом підрахунку патологічних, атипових клітин.
Встановлено, що гематологічні показники тварин контрольної групи, які обстежувались паралельно з дослідними щурами, відповідали фізіологічній нормі для даного виду тварин. Після введення NSE суттєвих змін складу периферичної крові не спостерігали, але була збільшена кількість атипових лімфоцитів – двоядерні клітини з мікроядрами в цитоплазмі, лімфоцити з лопатевими ядрами та ін. Виявлена підвищена кількість великих гранульованих лімфоцитів (ВГЛ), що опосередковано свідчить про вплив NSE на імунну систему. Після одноразового опромінення в дозі 6,0 Гр зміни в системі крові були типовими для опромінення в сублетально-летальних дозах з розвитком гострої променевої хвороби. Введення NSE до та після опромінення призводило до збільшення ознак ураження кровотворної системи. Застосування стресу призводило до суттєвих змін в системі крові. На 3-ю добу після стресу у тварин відмічали тенденцію до зниження вмісту еритроцитів в периферичній крові, достовірну тромбоцитопенію та збільшення вмісту нейтрофілів. Введення NSE до та після стресу призводило до ще більшого і тривалого пригнічення лейкоцитарної ланки кровотворної системи. Введення NSE до та після комбінованої дії опромінення і стресу призводило до збільшення ураження кровотворної системи з прискоренням процесів виснаження та зниженням кількості циркулюючих клітин в периферичній крові, що свідчить про радіосенсибілізуючу дію препарату в даних умовах експерименту.