МЕТОДОЛОГІЯ ПОДВІЙНОГО ЕКСПЕРТНОГО ОБСТЕЖЕННЯ ОБЛАДНАННЯ АЕС З МЕТОЮ ПРОДОВЖЕННЯ ТЕРМІНУ ЙОГО ЕКСПЛУАТАЦІЇ

 

О. М .Харабет, О. Є. Зотєєв, О. О. Чулкін, В. О. Зотєєв

 

Одеський Національний Політехнічний Університет, Одеса, Україна

 

У наших попередніх спробах дослідження проблеми подовження ресурсу експлуатації енергетичного обладнання, такого, наприклад, як тепломеханічні агрегати АЕС, були застосовані методи нечітких множин та нечітких алгоритмів. На цьому шляху були вже отримані деякі позитивні результати, які були впроваджені в енергетичній галузі. Практика довела, що засіб прогнозування, оснований на стохастичній теорії, не є повністю задовільним. Зупинка обладнання після відпрацювання часу T для проведення ремонту доволі часто показувала, що у обладнання поки що не утворились суттєві пошкодження, немає також показників, які би свідчили про виникнення скорої відмови або аварії. Тобто, виявлялось зайве перестрахування, що є надлишковим в умовах інтенсивної експлуатації обладнання. Таким чином, можна зауважити, що при більш точному прогнозуванні моменту виникнення небезпечної ситуації, можна отримати значний ресурс продовження експлуатації тепломеханічного обладнання.

В нашому дослідженні була застосована теорія можливостей, яка спирається на сучасні ідеї Л.А.Заде, Б.Коско, І.Мамдані та інших . Як відомо, математика нечітких множин (fuzzysets), лінгвістичних змінних, нечітких відношень, нечітких алгоритмів та таке інше є невід’ємною частиною прикладної кібернетики. Цей клас методів, у першу чергу, виходить з того, що задача оцінки надійності, тобто задача прогнозування можливої відмови обладнання, є суттєво невизначеною. Виходячи з цієї обставини, вважаємо, що вибір методу дослідження у даному випадку є доцільним.

Суттєве уточнення результатів прогнозу може бути досягнутим в результаті застосування такої операції нечіткого оцінювання, як контрастування. Як відомо, нечітке число можна помножити на постійне число. Можна також виконати зведення нечіткого числа у цілу ступінь. Наприклад, нехай A = {x, µ_A(x)} – довільна нечітка підмножина, що визначена на універсумі X; нехай також k – дійсне позитивне число (k∈R₊ ). У цьому випадку можна чисто формально визначити операцію зведення у ступінь k нечіткої підмножини A = {x,µ_A(x)}, як одержання нечіткої підмножини B = {x, µ_B(x)}, визначеної на тому ж універсумі X, де функція приналежності B^k : µ_B(x) = µ_A(x)^k.

Таким чином, можна зауважити, що нечітке контрастування може використовуватись як засіб поліпшення експертної інформації, тобто як засіб суттєвого уточнення результатів обстеження. Досягненню цієї ж мети слугуватиме подвійне експертне обстеження обладнання. Додаткове обстеження повинно проводитися після проходження певного часу, який визначається на хронологічній шкалі. За цей час обладнання, яке знаходиться в експлуатації, накопичує додаткові ознаки деградації. Проводячи апроксимаційну лінію між двома результатами «згортки» двох обстежень, можна більш точно визначити момент перетину «лінії заборони експлуатації» загальною кривою деградації обладнання.